гатити


гатити
I
(робити гатку / греблю, відгороджуючи воду), загачувати, загатити; перегачувати, перегатити, пригачувати, пригатити
II

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • гатити — гачу/, га/тиш, недок. 1) перех. Робити гатку або греблю, відгороджуючи воду. || Прокладати гатку (через болото). 2) перех., розм. Витрачати що небудь марно; викидати. 3) неперех., розм. Ударяти, стукати по чому небудь, у щось. || Бити по чому… …   Український тлумачний словник

  • гатити — [гати/тие] ачу/, а/тиеш; нак. ати/, ат і/т …   Орфоепічний словник української мови

  • гатити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • гатити — робити греблю …   Лемківський Словничок

  • попогатити — ачу/, а/тиш, док., розм. Гатити багато разів; гатити тривалий час …   Український тлумачний словник

  • бити — 1) (по чому, об / у що й без додатка стукаючи, робити удари по чому н., об що н.), гамселити, гатити, гепати, гилити, калатати, дубасити, разити, молотити, у[в]даряти, бацати, стукати, тарахкати, бехати, лупати 2) (кого завдавати ударів кому н.) …   Словник синонімів української мови

  • витрачати — витратити 1) (нерозважливо, марно використовувати що н. для чогось), тратити, розтрачувати, розтратити, витрачувати, марнувати, марнотратити, переводити, перевести, гайнувати, губити, викидати, викинути, розтринькувати, розтринькати, тринькати,… …   Словник синонімів української мови

  • ударити — I = вдарити 1) (у що, по чому, об що, чим зробити удар по якомусь предмету, по чому н.), (ба)бахнути, бухнути, бацнути; гахнути, жахнути, гепнути, у[в]гатити, хряпнути, хряснути, у[в]жарити, шваркнути, шварконути, шкваркнути (із силою); ляснути,… …   Словник синонімів української мови

  • обогатити — ОБОГА|ТИТИ (29), ЩОУ, ТИТЬ гл. 1. Обогатить, сделать когол. богатым, состоятельным: но обаче трудъ и не въ сп(с)ньѥ. ѹтробы ради да сдѣ ю напитають или ча(д) ради да ихъ об҃атѧть. СбЧуд XIV, 283б; а кнѧгинѣ ихъ свою бесцѣньную кузнь и порты... и… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • вигачувати — ую, уєш, недок., ви/гатити, ачу, атиш, док., перех. Вистелювати хмизом, колодами і т. ін. болото, пісок тощо для проїзду, проходу; прокладати гатку …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.